Примусове відчуження майна в умовах воєнного стану. Чи можуть примусово вилучити авто ?

В умовах введення правового режиму воєнного стану більшість суб’єктів господарювання (особливо тих, що займаються автомобільними перевезеннями)  і простих громадян цікавить чи можуть їх майно, зокрема, транспортні засоби, примусово вилучити для державних потреб. Безперечно кожен українець готовий віддати це майно для військових потреб і оборони держави та громадян. Однак, як діяти коли ми розуміємо, що під приводом «державних потреб» певні посадовці хочуть примусово вилучити  майно для потреб, які далекі від потреб війни і держави ?

Сам порядок примусового відчуження і компенсації в разі такого відчуження регулюється Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» і Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. № 998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Так, згідно статті 3 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.

У разі примусового відчуження складається акт про примусове відчуження або вилучення майна встановленої форми, в якому зазначаються:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна – відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) – відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Такий акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

Типова форма акта про примусове відчуження або вилучення майна затверджена  Кабінетом Міністрів України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-%D0%BF#n46 . Саме тому важливо, щоб цей акт був складений належним чином. Неналежним чином складений акт, що не містить всіх обов’язкових граф чи реквізитів, підписів уповноважених осіб не є документом, що підтверджує право державної власності на майно і не дає право на його примусове вилучення. 

Вилучення майна на підставі Акту про примусове відчуження або вилучення майна, складеного неналежним чином чи підписаним не уповноваженими особами може бути оскаржене в судовому порядку.

 

Як визначається вартість майна, що примусово відчужується і коли виплачується компенсація ?

До акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про примусове відчуження майна.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі.

У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання така оцінка проводиться суб’єктами оціночної діяльності – органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.

Відшкодування примусово вилученого майна може бути або попереднє (до такого вилучення і до складення акту про вилучення) і наступне (після вилучення).

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості здійснюється військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п’яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану – протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.

Тобто, якщо йдеться про наступне відшкодування – то воно може бути здійснене аж протягом 5 років з моменту вилучення майна.

 

Щодо повернення примусово відчуженого майна, що збереглося чи заміни його на інше майно.

У разі якщо після скасування правового режиму воєнного стану відчужене майно збереглося, а колишній власник наполягає на його поверненні, таке повернення здійснюється лише на підставі рішення суду.

Окрім цього, законодавство дає право колишньому власнику майна, яке було примусово відчужене, вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо. Такі заміна безперечно може бути кращим варіантом, ніж чекати на отримання грошової компенсації, якщо йдеться про відчуження «з наступною компенсацією», а не «з попередньою компенсацією».

У разі якщо після закінчення режиму воєнного стану власник замість наступної компенсації (виплата якої може тривати аж до 5 років) забажає повернути своє вилучене майно – він матиме право звернутись до суду. Однак, для цього потрібно буде власнику отримати акт про вилучення такого майна. Якщо такого такого акту немає у власника і він був відсутній при примусовому вилученні майна – необхідну засвідчену копію можна витребувати у військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, скерувавши адвокатський запит на інформацію.

Залишити відповідь